Наш похід ми почали з села Осмолода, Івано-Франківська область. До Осмолоди не прокладена залізниця, а автобусне сполучення є тільки з Калуша, автобуси ходять рідко. Щоб встигнути на автобус довелось би дуже рано вставати, тому ми вирішили їхати власною машиною. Зі Львова до Осмолоди відстань всього 180 км. Останні 50 км їхали мабуть 2 години - той самий час, що попередні 130 км. Дорога від Долини до Осмолоди в жахливому стані - на асфальті багато ям, вибоїн, каменів. Доводилось їхати зі швидкістю 20 км/год, а в деяких місцях Ярослав з Юрком виходили, щоб машина дном не порола дорогу. Мій бідний правий передній диск погнувся до такого стану що колесо почало пропускати повітря, а коли ми вирушали назад, то довелось його трохи порівняти кувалдою. Здивувало нас те, що незважаючи на поганий стан дороги, по селах навколо дороги побудовано багато нових і гарних котеджів(деякі по 2-3 поверхи). Припускаю, що більшість мешканців навколишніх сіл працюють за кордоном, а зароблені кошти вкладають в будівництво і ремонт своїх хат.
Машину залишили в агрооселі Арніка(яку перед тим знайшли в Інтернеті). Ціна парковки в агрооселі - 10 грн на день, але Юрко зголосився допомогти господарям з доставкою документів у Львів, тому для нас вона була безкоштовною. Крім нас на подвір'ї було ще до десятка машин. Більшість людей не йшли в гори з рюкзаками, а просто відпочивали на території агрооселі.
Наш похід проходив по маршруту: c. Осмолода - Різарня - г. Коретвина - г. Попадя - хр. Паренки - пол. Плісце - с. Осмолода. Рухалися ми в середньому темпі, особливо не поспішаючи, і роблячи на вершинах перепочинок.
Це мій перший раз в Горганах, тому я звернув увагу наскільки гарно промарковані всі маршрути. Вздовж всього маршруту(кожні 50-100 м на дереві або на камені) - кольорові позначки. На початку дороги - карта зі всіма маршрутами, на вершинах і роздоріжжі - вказівники з інформацією і відстанню (плюс дублювання назв на англійській мові). Профінансував маркування уряд Польщі.
Оскільки ми приїхали в Осмолоду десь в 5 годині ввечері, тому в перший день дійшли тільки до Різарні, де і заночували. Від Осмолоди до Різарні(і ще кілька кілометрів після Різарні) проходить ґрунтова дорога. Дорога в досить хорошому стані, схоже, що її збудували кілька років назад для транспортування лісу. На Різарні поставили палатку біля хатинки лісників.
 |
| Ярослав готує вечерю. На задньому фоні видно нашу палатку. |
Харчувалися 2 рази в день - легкий сніданок і хороша вечеря. Їжу підігравали на примусі. З собою мали 2 примуси :)
 |
| Річка Лімниця - зі слів Юрка найчистіша річка України (вздовж річки нема населених пунктів) |
 |
| Карликова сосна — жереп |
Хребет покритий кущами альпійської сосни(жереп). При маркуванні маршрут почистили від жерепа, але в деяких місцях можна спостерігати такі завали. Схоже, що гілляки підрізали бензопилою, а вони продовжують рости.
Крім жерепу хребет вкритий цекотами, які видно на фотографії. Цекоти — кам'яні розсипи на деяких хребтах і вершинах Карпат, бувають, як малого так і великого розміру (в Інтернеті знайшов інформацію, що залежності від розміру ці камені можуть ще називатися греготами або горганами). Хлопці казали, що під час дощу по них дуже важко просуватися, бо вони стають слизькими. Сам я цього не перевіряв, бо погода всі дні подорожі була сонячною.
 |
| Хлопці йдуть по цекотах |
Другу ніч ми ночували на сідлі між Коретвиною і Попадею. Там була проблема з тим, що до води(там є відповідний вказівник) прийшлось спускатися аж 800 метрів - вода була в гірському струмку. По дорозі до струмка було видно пересохле джерело - літо 2010 виявилось дуже сухим тому воно і пересохло. Взагалі гірські хребти в Горганах дуже сухі, на шляху практично нема джерел чи струмків, тому раджу запасатися побільше води і економно її витрачати. Ми зустрічали кілька груп туристів, і майже всі питалися про воду, з чого можна зробити висновок про те, що вона у них закінчувалась.
 |
| На вершині гори Попадя - зверніть увагу як все гарно промарковано |
На наступній фотографій ми стоїмо біля прикордонного стовпа. Як ви думаєте між якими країнами? Підказка - прикордонні знаки були встановлені у 20-х роках XX ст. Тоді по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини. Велика частина нашого маршруту співпала з лінією цього кордону.
 |
| Всі троє учасників мандрівки біля прикордонного стовпа |
 |
| Вигляд з гори Попадя |
 |
| Сонячна батарея + Nokia + Bluetooth GPS |
Хоча маршрут був добре помаркований і у нас були хороші паперові карти, Ярослав не міг не використовувати GPS. В якості такого він використовував смартфон Нокія + bluetooth GPS. На смартфоні була встановлена спеціальна програма яка показувала наше місцезнаходження на генштабівській карті. На фотографії видно процес зарядки від сонячних батарей. Також видно відірвану підошву. Так от в Юрка одночасно відірвалися підошви (типу вібрам) відразу на обидвох черевиках, в яких він до того проходив 8 років. Не виключено що на фотографії одна з них :)
 |
| хребет Паренки |
В останню ніч ми не розкладали палатку, а переночували в дерев'яному будинку на полонині Плісце. Сам будинок ніхто не охороняє(все на совісті туристів), проживання там безкоштовне. Це місце має свою історію, яка починається ще в 1935 році, коли тут українським туристичним товариством "Плай", був побудований притулок для туристів. З часом будинок був зруйнований(припускають що під час бойових дій УПА). В 2005-2008 роках притулок було відновлено на кошти, зібрані через мережу Інтернет. В будиночку є журнал відгуків, з якого видно, що притулок користується великою популярністю серед туристів, які приїжджають туди навіть взимку. Притулок складається з двох кімнат і горища, крім того, між кімнатами є пічка. Поруч - джерело, місце для розведення вогню, дерев'яний стіл з лавками і навіть туалет. В кімнаті і на горищі є нари, де можна зручно поставити карімат, а на нього - спальний мішок. Хотілося б, щоб в Карпатах було побільше таких місць. Велика подяка людям, які збудували цей чудовий притулок!
 |
| Притулок на полонині Плісце |
З Плісця ми вирушили до Осмолоди. Хоча зовсім поруч була гора Грофа, хлопці вирішили залишити її на наступний похід. Буде привід, щоб повернутися сюди ще раз :)
Немає коментарів:
Дописати коментар